Словник Української Мови
1. (про особу) втратило інтерес, емоційну участь у чомусь, стало байдужим, апатичним; перестало хвилюватися, перейматися кимось або чимось.
2. (переносно, про почуття, ставлення) ослабло, згасло, втратило силу або гостроту; стало менш виразним або зовсім зникло.
Який став байдужим, втратив інтерес до чогось або когось; знеохочений, апатичний.
1. Втратити інтерес до чогось або когось, перестати звертати увагу, стати байдужим, індиферентним.
2. Стати рівнодушним, апатичним, втратити емоційну залученість, живий відгук на щось.
Втратити інтерес до когось або чогось, перестати цікавитися, стати байдужим.
Втратити почуття співчуття, стати нечутливим до чужого горя або потреб.
Стан повної байдужості, безрозсудної недбалосі, безтурботності, що виникає внаслідок тривалого звикання до чогось або втрати відчуття небезпеки чи відповідальності.
Який став байдужим, втратив інтерес до чогось або когось; знеохочений, апатичний.
Стан підвищеної активності, бадьорості та енергійності, який настає після відпочинку, сну або в результаті вживання тонізуючих засобів.
Відчуття свіжості, пожвавлення, внутрішнього підйому та готовності до діяльності.
Який набув бадьорості, енергійності, став жвавим і активним після втоми, хвороби, сну тощо; освіжений, пожвавлений.
1. Ставати бадьорішим, набиратися бадьорості, енергії; підбадьорюватися.
2. Ставати менш сумним, похмурим; пожвавлюватися, розважатися.
1. Робити бадьорим, сповнювати бадьорістю, підбадьорювати, піднімати настрій.
2. Надавати чомусь більшої сили, інтенсивності, активізувати, пожвавлювати (наприклад, про процеси, діяльність).