Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова “забувати”; стан, коли щось випадає з пам’яті, перестає зберігатися у свідомості.
2. (у психології) Психічний процес, що полягає у втраті здатності відтворювати або впізнавати раніше засвоєну інформацію, що призводить до зменшення обсягу пам’яті.
1. Розмовне, експресивне. Почати бубоніти, говорити щось швидко, невиразно або недоладно, часто з приводу чогось несуттєвого; забазікати, забурмотати.
2. Розмовне, переносне значення. Захопитися розмовами, довгими та марними обговореннями, забувши про головну справу або втративши час.
1. Почати бубоніти, видавати глухі, монотонні звуки, наче від удару в бубон або подібний інструмент.
2. Розмовляти швидко, багато і без змісту, говорити щось нудне або незрозуміле; базікати, теревенити.
3. Діал. Задзвеніти, задзвонити (про звук дзвону, металу тощо).
1. Розмовитися, забалакати, часто — швидко та безглуздо, почати говорити без упину.
2. Заспівати, затягти пісню (зазвичай простих, гумористичних або жартівливих жанрів).
3. Розпочати грати на бубні або подібному музичному інструменті.
1. Розпочати бубнити, грати на бубні або іншому ударному інструменті.
2. Розм. Почати говорити швидко, одноманітно, невиразно або незрозуміло; базікати, теревенити.
3. Розм. Завдати удару, вдарити когось.
Забріхуватися — дієслово, яке вживається переважно в розмовній мові та має два основні значення:
1. Сильно забруднитися, випачкатися чимось рідким, в’язким або брудом (наприклад, болотом, грязюкою, фарбою).
2. Переносно: заплутатися у власних словах, наговорити багато неправди або нісенітниць, втратити нитку розповіді, почати говорити безладне.
1. Невеликий населений пункт, заснований на місці, де колись був брід через річку або струмок.
2. Назва низки сіл та інших населених пунктів в Україні, що походять від географічної прив’язки до броду.
Забрідатися — діалектний варіант дієслова “забрестися”, що означає потрапити кудись випадково, опинитися в якомусь місці під час блукання або повільної, нецілеспрямованої ходи.
1. Почати бродити, брідити; почати повільно йти, пересуватися крізь щось (воду, сніг, густу траву тощо).
2. Зайти, заїхати кудись далеко або вглиб чогось, опинитися в віддаленому або важкодоступному місці.
3. Перен. Заглибитися в роздуми, розмірковування; втратити нитку розмови або думки, почати говорити про щось стороннє.
1. Мілке місце у річці, озері або болоті, де можна перейти водну перешкоду вбрід; переправа.
2. (у лісівництві) Ділянка лісу, заболочена або затоплена водою, що утруднює або робить неможливим прохід техніки та проведення лісогосподарських робіт.