• кроплений

    1. (Про воду) така, що освячена церковним обрядом кропіння; свячена.

    2. (Про предмети, місця) такі, що були обсипані, покроплені свяченою водою в ході релігійного обряду.

  • кропка

    1. Розмовна назва крапки як розділового знака в українській пунктуації, що позначає кінець повного речення або використовується в скороченнях.

    2. У переносному значенні — невеликий округлий об’єкт або пляма, що нагадує за формою крапку (наприклад, кропка на карті, кропка вдалині).

    3. У техніці, математиці, географії — позначення місця, положення або елемента, що не має розмірів (точка перетину, точка сходження променів).

  • кропитися

    1. (розм.) Обприскувати себе водою або іншою рідиною, часто краплями; кропити себе.

    2. (перен., розм.) Брати на себе відповідальність, зобов’язання, неприємну справу; втручатися у щось (зазвичай уживається з часткою “не” для вираження заперечення). Наприклад: “Я в це діло не кроплюся”.

  • кропити

    1. Обприскувати водою, рідиною або посипати чимось дрібним, роблячи це невеликими порціями, краплями або часточками.

    2. У релігійних обрядах: окроплювати свяченою водою людей або предмети, здійснюючи обряд освячення.

    3. Перен. Розкидати, посипати щось дрібне на поверхню чогось; вкривати дрібними цятками, плямками.

  • кропильниця

    Кропильниця — невелика посудина, зазвичай з ручкою, у якій зберігають та носять свячену воду для кропіння людей, предметів чи приміщень під час релігійних обрядів.

    Кропильниця — пристрій у системі зрошення або поливу, що призначений для розпилення води дрібними краплями (кропіння).

  • кропило

    1. Священний предмет у християнському богослужінні — невелика кисточка або металева паличка з губкою на кінці, якою священнослужитель окроплює вірних свяченою водою під час певних обрядів та молебнів.

    2. Рідкісне, застаріле позначення для рослини кропива.

  • кропивові

    Кропивові — родина дводольних рослин, до якої належать трав’янисті рослини, рідше чагарники або невеликі дерева, з характерними суцвіттями-колосками та часто з жалкими волосками; представниками родини є кропива, шавлія, чистець, глуха кропива тощо (ботанічна назва: Urticaceae).

    Кропивові — розмовна назва для представників родини кропивових, зокрема для роду кропива (Urtica).

  • кропивниця

    1. Рід комах родини метеликів-сатурній, до якого належать великі нічні метелики з характерними вічкоподібними плямами на крилах, зокрема відомий вид — павиче око мале.

    2. Рід риб родини коропових, невелика прісноводна риба з видовженим тілом, поширена в європейських водоймах.

    3. Рід рослин родини кропивових, багаторічна трав’яниста рослина з обпікаючими волосками на стеблах та листках.

  • кропивник

    1. Рід птахів родини воловоочкових, що мешкають у тропічних лісах Південної Америки та характеризуються яскравим, переважно червоним або рудим, забарвленням оперення (наукова назва: Pyriglena).

    2. Народна назва деяких видів синиць, зокрема синиці вусатої (Panurus biarmicus), яка часто мешкає у заростях очерету та вологих чагарниках.

    3. Рід комах родини кропивниць, до якого належать дрібні лускокрилі метелики, гусениці яких живляться листям кропиви (наукова назва: Aglais).

  • кропивка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “кропива”: невелика кропива або молода кропива.

    2. Розмовна назва метелика з родини сонцевиків (Nymphalidae), чиї гусениці живляться листям кропиви; поширені види — сонцевик будяковий, сонцевик кропив’яний, адмірал.

    3. Переносно: про жваву, енергійну, інколи колючу в спілкуванні дівчину або жінку.