• контрибуційний

    1. Стосовний до контрибуції (грошового або матеріального викупу, що згідно з міжнародним правом накладається переможеною державою на переможену), пов’язаний із нею.

    2. Який стягується як контрибуція або призначений для її сплати.

  • контри

    1. (історичний термін) Грошова або майнова компенсація, яку переможена сторона зобов’язана сплатити переможцю після війни або збройного конфлікту.

    2. (переносне значення) Примусові платежі, стягнення або відшкодування, накладені однією стороною на іншу в покарання або як компенсацію за завдані збитки.

  • контрзахід

    1. Захід, спрямований на протидію чи нейтралізацію дій, планів або впливу супротивника, конкурента тощо; контрзасіб, контрміра.

    2. (у політиці, дипломатії) Публічна акція (збори, мітинг, конференція тощо), організована як пряма відповідь, альтернатива або протест проти іншої події чи ініціативи, яку вважають небажаною, ворожою чи пропагандистською.

  • контрзахист

    1. Система заходів, технічних засобів або дій, спрямованих на протидію (нейтралізацію, відбиття) атакам, обстрілам або наступальним діям противника, що здійснюються з метою захисту власних позицій, об’єктів або особового складу.

    2. У спорті (зокрема в єдиноборствах або командних іграх) — дії, спрямовані на відбиття атаки суперника з одночасним переходом у контратаку або створенням загрози.

  • контрескарп

    Контрескарп — у фортифікації: зовнішній схил або крутий відкіс рву, розташований з боку противника, що утворює протилежний борт до ескарпу.

    Контрескарп — у фортифікації: додаткова оборонна споруда (стінка) з кам’яної або цегляної кладки, що укріплює зовнішній схил рву з боку поля для запобігання його обваленню та для ускладнення штурму.

  • контректація

    Контректація — у римському праві: двосторонній договір, за яким одна сторона зобов’язується передати певну річ у власність іншій стороні, а та, у свою чергу, зобов’язується сплатити за це грошовий еквівалент (ціну); найважливіша форма договору купівлі-продажу.

    Контректація — у сучасному цивільному праві: угода (договір), що укладається шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, на відміну від усної домовленості або обміну документами.

  • контрекспозиція

    1. У логіці та математиці — операція, що перетворює умовний вислів “якщо A, то B” на еквівалентний йому вислів “якщо не B, то не A”.

    2. У музиці — техніка композиції або прийом розвитку музичної теми, що полягає у протиставленні (контрасті) та подальшому поєднанні двох експозиційних розділів, які відрізняються за характером, тональністю або іншими параметрами.

  • контрейлер

    1. Спеціальний причіп або напівпричіп для перевезення вантажних контейнерів, обладнаний платформою з кріпленнями для надійної фіксації стандартних морських або залізничних контейнерів.

    2. Автомобільний склад (тягач із спеціалізованим напівпричепом), призначений для міжнародних або міжміських перевезень великогабаритних контейнерів.

  • контрданс

    1. Старовинний англійський народний груповий танець, в якому пари розташовуються одна навпроти одної у дві лінії або у формі кола, з подальшим виконанням різноманітних фігур.

    2. Музичний твір у ритмі та розмірі, призначений для супроводу такого танцю.

  • контргрейферний

    1. (у техніці, про пристрій або механізм) Призначений для протидії або запобігання несанкціонованому використанню грейфера (захоплювального пристрою), зокрема для захисту контейнерів або вантажів від крадіжки або пошкодження.

    2. (у маркетингу та бізнесі) Створений або діючий як засіб боротьби з грейферними компаніями (організаціями, що спеціалізуються на агресивному поглинанні активів), спрямований на протидію ворожим поглинанням або рейдерським захопленням підприємств.