контректація

Значення

1. (Юриспруденція) –

   Контректація — у римському праві: двосторонній договір, за яким одна сторона зобов’язується передати певну річ у власність іншій стороні, а та, у свою чергу, зобов’язується сплатити за це грошовий еквівалент (ціну); найважливіша форма договору купівлі-продажу.

2. (Юриспруденція) –

   Контректація — у сучасному цивільному праві: угода (договір), що укладається шляхом складання єдиного документа, підписаного сторонами, на відміну від усної домовленості або обміну документами.

Правопис та відмінювання