контрибуційний
[kontrɪbut͡sijnɪj] Прикметник
Буква:К
Значення
- (Юриспруденція) –
Стосовний до контрибуції (грошового або матеріального викупу, що згідно з міжнародним правом накладається переможеною державою на переможену), пов’язаний із нею.
- (Історія) –
Який стягується як контрибуція або призначений для її сплати.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. контрибуційний, р. контрибуційного, д. контрибуційному, з. контрибуційного, о. контрибуційним, м. контрибуційнім