контрибуція

[kontrɪbut͡sijɑ] Іменник

Буква:К

Значення

  1. (Історія) –

    Примусові грошові або матеріальні платежі, що накладаються державою-переможцем на державу, яка зазнала поразки у війні, як відшкодування за військові витрати або збитки.

  2. (Історія) –

    У розширеному значенні — примусовий збір, податок, що стягується окупаційною владою або загарбниками з населення окупованої території.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. контрибуція, р. контрибуції, д. контрибуції, з. контрибуцію, о. контрибуцією, м. контрибуції, к. контрибуціє

Більше записів