1. Відсутність або брак води на певній території; посуха.

2. Місцевість, позбавлена води; безплідний, сухий регіон.

3. Переносно: стан духовної або інтелектуальної виснаженості, брак життєвих сил або натхнення.

1. Відсутність влади, нездатність державних органів або керівництва ефективно управляти країною, контролювати ситуацію; стан безвладдя, анархії.

2. (у психології, філософії) Відчуття власної безсилості, неможливості впливати на обставини життя або події; стан пасивності та втрати внутрішнього контролю.

1. Стан суспільства, держави або організації, за якого відсутня або паралізована законна центральна влада, що призводить до хаосу, беззаконня та безконтрольності.

2. Політична ситуація, що характеризується вакуумом влади, її тимчасовою відсутністю або повною неспроможністю виконувати свої функції.

1. Стан, коли особа або група осіб не мають права або можливості залишати певну територію (наприклад, країну, регіон, місто), що зазвичай обумовлено рішенням суду, адміністративним актом або іншими обмежувальними заходами.

2. Управлінський, політичний або військовий режим або захід, що тимчасово забороняє вільний виїзд за межі певної держави чи зони, часто з метою забезпечення безпеки, збереження кадрів або контролю за ситуацією.

Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

1. Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

2. Відсутність можливості вирішити проблему, подолати труднощі; ситуація, що не має позитивного розв’язку.

1. Стан, коли немає виходу зі скрутного, важкого становища; відчуття безнадійності, безпорадності.

2. Важке, скрутне становище, з якого не видно виходу; глухий кут.

Властивість або стан того, що є безвиразним; відсутність виразності, яскравості, чіткості, що не привертає уваги, не викликає інтересу або емоцій.

Невиразність, невизначеність, розпливчастість (наприклад, думок, позиції, обрисів).

В лінгвістиці та мистецтві: якість мови, образу тощо, що позбавлена експресії, емоційного забарвлення, сили вираження.

1. Властивість або стан того, хто не є винним у чомусь; відсутність провини, невинність.

2. Відсутність злого умислу, шкідливих намірів; чистота, непорочність.

3. Наївність, простодушність, довірливість у поведінці або ставленні до оточуючого світу.

1. Властивість об’єкта, який не має вимірів (довжини, площі, об’єму) у звичайному геометричному розумінні; абстрактна характеристика простору, що позбавлена вимірів.

2. У математиці та фізиці — стан або характеристика множини, простору чи фізичної величини, для якої неможливо визначити розмірність або кількісну міру у звичній системі координат.

3. У філософії та образній мові — неосяжність, відсутність меж, обмежень чи чітких критеріїв для оцінки; щось надзвичайно велике або не піддається вимірюванню.