Древослів

Словник Української Мови

  • озвучний

    1. Який має приємний, мелодійний звук; дзвінкий, благозвучний.

    2. У фонетиці: такий, що утворюється з участю голосу (про приголосні звуки); дзвінкий.

  • русявість

    1. Сукупність антропологічних ознак, характерних для русинів або східнослов’янських народів загалом, таких як світле (русяве) волосся, блакитні чи сірі очі, світлий колір шкіри.

    2. У культурологічному та ідеологічному контексті — поняття, що позначає сукупність духовних, культурних та етнічних характеристик, які асоціюються з руською (давньоукраїнською) спадщиною та ідентичністю.

    3. Рідко — властивість за кольором, що нагадує русяве волосся; світло-русий відтінок.

  • озвучувальний

    Який стосується озвучування, призначений для озвучування (наприклад, озвучувальна студія, озвучувальний процес).

  • русявіти

    1. Ставати русявим, набувати русявого (рудувато-світлого) кольору волосся або шерсті.

    2. Виглядати, виділятися своїм русявим кольором серед інших; визирати, проглядати русявими плямами (про волосся, колосся, траву тощо).

  • одубіння

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.

    2. (у лісівництві) Стан деревини, при якому вона втрачає природну вологість, міцність і стає дуже твердою, крихкою та важкою, часто внаслідок тривалого перебування у воді або ґрунті; одубіла ділянка дерева.

  • русявітися

    1. Ставати русявим, набувати русявого (рудувато-світлого) кольору волосся.

    2. Ставати русявим, набувати русявого (золотистого, жовтувато-рожевого) відтінку (про колір обличчя, предметів тощо).

  • одубіти

    1. Втратити рухливість, чутливість, стати твердим, дерев’янистим (про частини тіла).

    2. Перен. Стати нечутливим, байдужим, втратити здатність до співпереживання.

    3. Розм. Закостеніти, стати непохитним у своїх поглядах, звичках.

  • русявка

    Русявка — народна назва рослини з родини айстрових (Asteraceae) з жовтими квітками, що часто зустрічається на полях і луках; синонім до слова “рудявка” або “нівяник звичайний” (Leucanthemum vulgare).

    Русявка — застосувана, переважно в західних регіонах України, народна назва для птаха з рудуватим оперенням, часто так називають вільшанку (Erithacus rubecula).

    Русявка — діалектне або народне позначення людини (звичайно жінки або дівчини) з русявим (рудим або світло-русявим) волоссям.

  • одубітися

    1. Втратити рухливість, стати твердим, дерев’янистим (про частини тіла).

    2. Перен. Стати нечутливим, байдужим, втратити здатність до співпереживання.

    3. Розм. Загрубіти, стати грубим у поведінці, втратити доброзичливість.

  • русяво

    1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області.