Словник Української Мови
1. Дія за значенням дієслова «округлювати»; надання чому-небудь округлої, більш округлої форми.
2. Матем. Заміна числа наближеним значенням з меншою кількістю значущих цифр за певними правилами (наприклад, до цілих, до десятих, до сотень тощо).
3. Перен. Надання чому-небудь завершеності, цілісності, повноти; остаточне оформлення.
1. Розкручувати, розмотувати щось згорнуте, складене або звите; розгортати.
2. Розкривати, розкривати на повну широту щось зімкнуте, зібране (наприклад, вітрила, прапор).
3. Розміщувати, розташовувати щось на більшій площі або в більшому обсязі; розгортати (наприклад, сили, обладнання).
4. Розпочинати, впроваджувати в дію, інтенсивно розвивати (якусь діяльність, процес, операцію).
5. У військовій справі: переводити війська з похідного в бойовий порядок; розгортати.
6. У техніці, інформатиці: встановлювати, налаштовувати та вводити в експлуатацію програмне забезпечення, систему або сервіс.
1. Розкручуватися, розгортатися, розпускатися (про щось згорнуте, складене).
2. Розміщуватися, впорядковуватися, розташовуватися на певній площі або в певному порядку (про війська, колони тощо).
3. Розвиватися, поширюватися, набирати сили, інтенсивності (про події, процеси, явища).
4. У комп’ютерній термінології — процес встановлення та налаштування програмного забезпечення з його подальшою готовністю до використання.
1. Надавати чомусь округлої форми; робити круглим або більш круглим.
2. Матем. Виражати число наближено, скорочуючи його запис шляхом відкидання десяткових знаків або заміни менших розрядів нулями, часто з урахуванням певних правил (наприклад, округлення до десятих, до цілих).
3. Перен. Завершувати, надавати чіткості, викінченості (про думки, фрази тощо).
1. Набувати округлої, закругленої форми; ставати круглим або більш круглим.
2. Про числа: позначатися, виражатися круглим, приблизним числом без точних дробових знаків.
3. Перен. набувати завершеності, цілісності, повноти; оформлятися в певну систему.
1. (дієслово) Починати горіти, запалюватися; розпалюватися, розгорятися.
2. (дієслово, переносне значення) Викликати сильне почуття, переживання (наприклад, ентузіазм, пристрасть, гнів); розпалювати, роздмухувати.
3. (дієслово, переносне значення) Активізувати, посилювати інтенсивність чогось (наприклад, роботу, діяльність, суперечку); розжарювати, розпалювати.
Округлянка — власна назва села в Україні, зокрема села у складі Білоцерківського району Київської області.
Округлянка — розмовна назва монети округлої форми, зокрема сучасних українських копійок (1, 2, 5, 10, 25, 50 копійок).
Округлянка — загальна назва невеликого круглого предмета, округлого утворення (наприклад, округлого пагорба, округлої деталі).
1. (про людину) Починати горювати, впадати у смуток, занурюватися в журбу; інтенсивно виражати своє горе, смуток.
2. (перен., розм.) Починати сильно хвилюватися, переживати, нервувати через щось; запалюватися якимось почуттям (наприклад, обуренням).
3. (перен., розм.) Ставати інтенсивнішим, посилюватися (про почуття, стан, явище).
1. Надавати чомусь округлої, круглої форми; робити круглим.
2. У математиці: змінювати точне числове значення, скорочуючи його до певного розряду (десяткового знака, сотень, тисяч тощо) за встановленими правилами для спрощення обчислень або запису.
3. Перен., розм. робити більш повним, завершеним, цілісним (наприклад, округляти думку, образ).
1. Процес або результат дії за значенням дієслів “розгоряти” і “розгорятися”; набуття інтенсивності, сили, яскравості (про почуття, стан, явище тощо).
2. Фізико-хімічний процес переходу горіння в інтенсивну стадію з різким збільшенням температури та швидкості реакції; запалювання, початок інтенсивного горіння.
3. У техніці та технологіях — початкова стадія роботи двигуна, печі, реактора тощо, коли вони виходять на номінальний тепловий або енергетичний режим.