Словник Української Мови
1. Стати відомим, поширитися (про інформацію, новину, чутку тощо); стати предметом загального обговорення.
2. Отримати широку популярність, стати знаменитим; вийти на загальний огляд, стати загальнодоступним.
3. Заговорити голосно, підвищити голос; почати говорити багато або про щось таке, що краще було б приховати.
Оксинітробарвник — органічна сполука, що належить до класу нітрофарбників і містить у своїй молекулі як нітрогрупу (-NO₂), так і гідроксильну групу (-ОН), що зумовлює її властивості барвника.
Оксинітробарвник — синтетичний барвник, отриманий на основі нітросполук, який застосовується для фарбування різних матеріалів (наприклад, текстилю, шкіри, паперу) у жовті, оранжеві або коричневі тони.
1. Рідкісна назва для знака наголосу в українській графіці, який позначає місце вимови голосного звука в слові (синонім до слова “наголос”).
2. У техніці — пристрій або елемент, призначений для посилення, передачі або розповсюдження звуку, голосу (наприклад, гучномовець, мегафон).
Оксинітрозосполука — хімічна сполука, що містить у своєму складі одночасно оксинітрозогрупу (-N=O) та інші функціональні групи або атоми, часто використовується як термін у спеціалізованій хімічній номенклатурі для позначення класу органічних або неорганічних речовин.
1. Жінка, яка поширює чутки, плітки або інформацію, що не призначена для широкого оголошення; бовкунка.
2. Застаріла назва жінки, яка офіційно проголошувала, оголошувала щось публічно (наприклад, військові накази, укази тощо); глашатайка.
1. Технологічний процес одночасної обробки поверхні сталевих виробів киснем та азотом (часто в середовищі аміаку) при високій температурі для підвищення твердості, зносостійкості та корозійної стійкості.
2. Різновид хіміко-термічної обробки металу, при якому поверхня насичується киснем та азотом з утворенням оксидних та нітридних сполук.
1. Який став широко відомим, оприлюднений, оголошений для всіх; той, що перестав бути таємним.
2. Який перебуває у стані оголеності, не прикритий одягом; оголений.
Оксипаладіювання — технологічний процес нанесення на поверхню металевих виробів захисно-декоративного покриття, що складається зі сплаву паладію з оксидами інших металів (переважно олова), який надає виробу сіро-чорного або оливкового відтінку та підвищену стійкість до корозії.
Розголошення — дія за значенням дієслова “розголосити”, тобто поширення інформації, яка мала бути таємною або конфіденційною.
Розголошення — результат такої дії, тобто оприлюднення, оголошення відомостей широкому загалу.
Розголошування — дія за значенням дієслова “розголошувати”, тобто поширення інформації, яка мала бути прихованою або була конфіденційною, зробиння її загальновідомою, публічною.
Розголошування — офіційне оприлюднення, проголошення певного документа, акта, рішення (наприклад, закону, указу) з наданням йому юридичної сили.