розголосниця

[rozɦolosnɪt͡sjɑ] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. Жінка, яка поширює чутки, плітки або інформацію, що не призначена для широкого оголошення; бовкунка.

  2. Застаріла назва жінки, яка офіційно проголошувала, оголошувала щось публічно (наприклад, військові накази, укази тощо); глашатайка.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. розголосниця, р. розголосниці, д. розголосниці, з. розголосницю, о. розголосницею, м. розголосниці, к. розголоснице

Більше записів