Значення
-
Технологічний процес одночасної обробки поверхні сталевих виробів киснем та азотом (часто в середовищі аміаку) при високій температурі для підвищення твердості, зносостійкості та корозійної стійкості.
-
Різновид хіміко-термічної обробки металу, при якому поверхня насичується киснем та азотом з утворенням оксидних та нітридних сполук.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оксинітрування, р. оксинітрування, д. оксинітруванню, з. оксинітрування, о. оксинітруванням, м. оксинітруванні, к. оксинітрування