розголосник

1. Рідкісна назва для знака наголосу в українській графіці, який позначає місце вимови голосного звука в слові (синонім до слова “наголос”).

2. У техніці — пристрій або елемент, призначений для посилення, передачі або розповсюдження звуку, голосу (наприклад, гучномовець, мегафон).

Приклади:

Відсутні