Значення
-
Рідкісна назва для знака наголосу в українській графіці, який позначає місце вимови голосного звука в слові (синонім до слова “наголос”).
-
У техніці — пристрій або елемент, призначений для посилення, передачі або розповсюдження звуку, голосу (наприклад, гучномовець, мегафон).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. розголосник, р. розголосника, д. розголосникові, з. розголосника, о. розголосником, м. розголосникові, к. розголоснику