Словник Української Мови
1. Хімічна сполука або речовина, яка може заміщати оксиди в технологічних процесах або матеріалах, виконуючи аналогічні функції.
2. Засіб або добавка, що використовується для часткового або повного заміщення оксидів з метою зміни властивостей (наприклад, кольору, міцності, хімічної стійкості) кераміки, скла, емалі тощо.
1. Відкрити, розкрити щось згорнуте, складене або зім’яте; розпрямити, розкрити на повну ширину (про предмети).
2. Почати розвиватися, здійснюватися в ширшому масштабі, з більшою інтенсивністю (про діяльність, процеси, явища).
3. Прийняти ширший розмах, стати масштабнішим, інтенсивнішим; поширитися (про події, дії).
4. Розташуватися, розміститися на якійсь площі, зайняти певний простір (часто про війська, табір тощо).
5. Розкрити, виявити свої здібності, талант, внутрішній світ; розквітнути (про людину).
6. Змінити напрям руху, повернувшись у зворотний бік або в бік; розвернутися.
Оксизаміщене — хімічна сполука, в якій один або кілька атомів кисню входять до складу молекули, зазвичай заміщуючи інші атоми чи функціональні групи, що є характерним для певних класів органічних речовин.
1. Властивість або стан того, що є розгорнутим, простягається на значній площі або в часі; широкий розмах, масштабність.
2. Докладність, повнота викладу думок, опису явища тощо; детальність.
3. У лінгвістиці — властивість синтаксичної конструкції, що характеризується наявністю розгорнутих, деталізованих членів речення.
Хімічна сполука, в молекулі якої один або кілька атомів кисню заміщені на атоми іншого елемента (наприклад, сірки або селену), що призводить до утворення похідних, аналогічних оксидам, але з іншим гетероатомом.
1. (Про місцевість, простір) Такий, що був поділений на окремі ділянки, секції або відсіки за допомогою перегородок, огорож або інших конструктивних елементів.
2. (Перен., про структуру, організацію) Такий, що має чітко розмежовані, відокремлені один від одного блоки, частини або підрозділи.
1. Хімічний процес або реакція, в результаті якої атом кисню вводиться в молекулу органічної сполуки, зазвичай заміщуючи атом іншого елемента (наприклад, водню) або функціональну групу.
2. У більш вузькому значенні — заміщення атома водню в молекулі вуглеводню або іншої органічної сполуки на гідроксильну групу (-OH), що призводить до утворення спирту, фенолу або іншої оксигеновмісної сполуки.
1. Дія за значенням дієслова “розгороджувати” — усунення, розбирання огорожі, перегородки або іншої перешкоди, що відокремлювала простір.
2. (переносно) Усунення бар’єрів, перешкод у спілкуванні, взаєморозумінні або діяльності; процес, спрямований на подолання ізоляції або відчуженості.
1. Хімічний процес обробки або взаємодії з оксидом йоду, зазвичай йод(I) оксидом (I₂O), що використовується в органічному синтезі для йодування сполук.
2. Введення в молекулу органічної сполуки атома йоду та кисню одночасно або послідовно, що призводить до утворення йодокси- або йодоксигеновмісних похідних.
1. Дія за значенням дієслова “розгороджувати”; усунення, розбирання огорожі, перегородки або іншої конструкції, що відокремлює, розділяє простір.
2. Переносно: усунення перешкод, бар’єрів (адміністративних, правових, психологічних тощо) для вільного спілкування, взаємодії або об’єднання.