Словник Української Мови
1. Починати сильно горіти, запалюватися, охоплюватися вогнем; набирати інтенсивності (про вогонь, полум’я).
2. Перен. Починати з великою силою, інтенсивністю (про почуття, процеси, явища).
3. Ставати яскравішим, інтенсивнішим, насиченішим (про колір, світло).
4. Розпалюватися, ставати гарячим (про частини тіла від припливу крові, сорому, температури).
5. Перен. Виникати, починатися різко та з напруженням (про конфлікт, суперечку, бійку).
1. (про метали) Покритий тонким шаром оксиду штучно, з метою захисту від корозії або для надання декоративного вигляду.
2. (хім.) Який зазнав процесу оксидування, тобто хімічної взаємодії з киснем або іншим окисником, внаслідок чого збільшив свій ступінь окиснення.
1. (рідко) Стати гордим, зазнатися, зарозумітися; виявити гордість, пиху.
2. (діал.) Розсердитися, розгніватися, розлютитися.
1. Хімічна властивість металу або сплаву, що полягає в його здатності утворювати захисний шар оксиду на поверхні при взаємодії з киснем або окиснювальним середовищем, що запобігає подальшій корозії.
2. Ступінь окиснення поверхні металу, що визначається товщиною, щільністю та структурою утвореного оксидного шару, який надає матеріалу декоративних або захисних властивостей.
3. Технологічна характеристика матеріалу, що описує його поведінку в процесі штучного окиснення (оксидування) з метою створення стійкого покриття.
1. Розпалити, роздмухати вогонь, зробити сильнішим полум’я або жар (наприклад, у печі, каміні, багатті).
2. Перен. Викликати сильне почуття, стан, бажання; розпалити, збудити (про емоції, пристрасті, інтерес тощо).
3. Розм. Сильно роздратувати, розлютити, розсердити когось.
Оксидометрія — це метод об’ємного хімічного аналізу, заснований на використанні реакцій окиснення-відновлення для визначення концентрації речовини в розчині.
1. Почати сильно горіти, запалати яскравим полум’ям; розгорітися (про вогонь, вогнище тощо).
2. Перен. Раптово виникнути, початися з великою силою, інтенсивністю (про почуття, процеси, явища).
3. Перен. Стати дуже жвавим, напруженим, інтенсивним; спалахнути (про суперечку, дискусію, бійку тощо).
4. Розігрітися до високої температури, нагрітися (частіше про метали, печі).
5. Застаріле та діалектне: стати гострим, сильним (про біль, почуття); також — розлютуватися.
1. Який сильно розпалився, набув яскравого, інтенсивного світла або жаркого полум’я.
2. Який набув інтенсивного, насиченого кольору, що нагадує полум’я або сильний жар (про колір, рум’янець тощо).
3. Перен. Охоплений сильним почуттям, пристрастю, запалом; дуже збуджений, натхненний.
Оксидоредуктаза — фермент класу оксидоредуктаз, який каталізує окисно-відновні реакції, переносячи електрони від однієї молекули (донора) до іншої (акцептора).
1. Почати сильно горіти, спалахнути яскравим вогнем; стати розпеченим, нагрітися до високої температури.
2. Перен. Раптово виникнути, початися з великою силою (про почуття, процеси, явища).
3. Перен. Стати дуже жвавим, інтенсивним, напруженим; спалахнути (про діяльність, бій тощо).
4. Перен. Стати рум’яним, почервоніти від хвилювання, сорому, спеки.
5. Розквітнути, набути яскравого, здорового вигляду (перев. про обличчя).