1. Розбирати, знімати огорожу, перегородку або іншу конструкцію, що відокремлює, загороджує простір.
2. Переносно. Усувати перешкоди, відмінності або межі між чим-небудь, робити щось доступним, відкритим.
Словник Української Мови
1. Розбирати, знімати огорожу, перегородку або іншу конструкцію, що відокремлює, загороджує простір.
2. Переносно. Усувати перешкоди, відмінності або межі між чим-небудь, робити щось доступним, відкритим.
Оксикарбаніл — хімічна сполука, карбаматний пестицид, що використовується як інсектицид і акарицид проти різних шкідників сільськогосподарських культур.
Оксикарбонілювання — хімічна реакція, в якій ненасичені сполуки (зазвичай олефіни) взаємодіють з оксидом вуглецю та спиртом або водою в присутності каталізатора з утворенням естерів карбонових кислот або самих кислот відповідно.
1. Розбирати, знімати огорожу, перегородку, щоб звільнити простір або усунути перешкоду.
2. Перен. Позбавлятися внутрішніх бар’єрів, психологічних обмежень, ставати більш відкритим, вільним у спілкуванні чи вчинках.
1. (хімія) Який стосується оксикарбонів — сполук, що містять у своєму складі лише атоми вуглецю та кисню.
1. Розділити, відокремити одну частину простору від іншої за допомогою огорожі, перегородки, паркану тощо; влаштувати огорожу між чим-небудь.
2. Розташувати, розмістити щось, відокремивши одне від одного огорожею, перегородкою.
3. Розмежувати, поділити щось на окремі ділянки, зони або частини (у прямому та переносному значенні).
Оксикетон — органічна сполука, що містить одночасно кетонну (>C=O) та гідроксильну (-OH) функціональні групи, розташовані при сусідніх атомах вуглецю; 1-гідрокси-2-кетон.
1. Відокремитися від когось або чогось, поставивши перегородку, огорожу; розмежуватися.
2. (перен.) Створити умовну межу, відгородитися від когось, чогось у психологічному, соціальному чи іншому сенсі; ізолюватися.
1. (хімія) Який стосується оксикетонів, містить у своєму складі окси- та кетонну функціональні групи; властивий оксикетонам.
1. Який стосується розгортання, призначений для розгортання або може бути розгорнутий (про матеріали, конструкції, механізми).
2. У комп’ютерній термінології — такий, що дозволяє розгорнути (розкрити) вкладений елемент інтерфейсу, список, меню тощо для перегляду його повного вмісту.