1. Створений шляхом змішування злакових та бобових культур (наприклад, проса і сочевиці).
2. Який містить у собі компоненти злакових та бобових рослин (про суміші, корми, культури).
Словник Української Мови
1. Створений шляхом змішування злакових та бобових культур (наприклад, проса і сочевиці).
2. Який містить у собі компоненти злакових та бобових рослин (про суміші, корми, культури).
1. Який стосується злаків — родини одно- та багаторічних трав’янистих рослин зі стеблом-соломиною та суцвіттям у вигляді колоса або волоті (наприклад, жито, пшениця, овес, ячмінь).
2. Який складається зі злаків або виготовлений із зерна злакових культур.
3. Який має відношення до харчових продуктів із зерна злаків (наприклад, крупи, борошно, вівсяні пластівці).
1. Однорічна або багаторічна трав’яниста рослина родини злакових (Poaceae), що має соломиноподібне стебло, вузькі листки та суцвіття у вигляді колоска або волоті, зернівки якої використовуються як хлібна, кормова або технічна культура (наприклад, пшениця, жито, овес, кукурудза).
2. Зерно такої рослини, що є продуктом харчування або сировиною для промисловості.
3. (у множині, зазвичай “злаки”) Група односем’ядольних рослин родини злакових, до якої належать хлібні, кормові та лікарські трави.
1. (розм.) Багато разів або довго лазити, пересуватися повзком, на четвереньках або з труднощами, втомившись від цього.
2. (перен., розм.) Втомитися, знесилитися від тривалої, напруженої або метушливої діяльності, від довгого перебування десь.
1. Спускатися, пересуваючись по чомусь, долаючи перешкоди або висоту (злазити з дерева, злазити з гори).
2. Переміщатися, повзаючи, обшукуючи щось (злазити по всіх закутках).
3. Розм. Часто ходити кудись, відвідувати (злазити по всіх лікарнях).
4. Розм. Знімати, стягувати з себе одяг, взуття (злазити з пальто, злазити з чобіт).
1. (розм.) Дійти згоди, порозумітися з кимось; налагодити стосунки.
2. (рідк.) Привести щось у належний стан, налагодити; владнатися.
1. (рідко) Привести в порядок, налагодити, упорядкувати щось.
2. (діал.) Зробити, створити, виготовити щось.
1. Властивість за значенням прикметника “зладний”; злагодженість, упорядкованість, гармонійність.
2. У музиці: гармонійна побудова, узгодженість музичних тонів; благозвучність.
1. У спосіб, що виражає злість, роздратування або незадоволення; сердито, роздратовано.
2. (переносно) Про вигляд, стан чогось: пошкоджено, зіпсовано, так що функціонує погано або з перебоями.
1. (про людину) Який має злагоджений, стрункий, пропорційний вигляд; статний, гарно складений.
2. (переносно, про мову, стиль тощо) Вивірений, злагоджений, гармонійний; витончений.