Словник Української Мови
Буква
1. Спускатися, пересуваючись по чомусь, долаючи перешкоди або висоту (злазити з дерева, злазити з гори).
2. Переміщатися, повзаючи, обшукуючи щось (злазити по всіх закутках).
3. Розм. Часто ходити кудись, відвідувати (злазити по всіх лікарнях).
4. Розм. Знімати, стягувати з себе одяг, взуття (злазити з пальто, злазити з чобіт).
Приклад 1:
Кайдашиха сиділа на возі й не хотіла злазити. Вона зовсім розсердилась.
— Нечуй-Левицький Іван, “Кайдашева сім′я”
Приклад 2:
Дорогою нас не раз уражало нахальство жидів, а надто одкупщиків шосейних (рогатників), котрі грубо кричали на нашого візницю і, узявши з нас гроші, не хотіли навіть підводити застави, так що наш візниця мусив злазити і робити їх роботу, причому жиди ще його й лаяли. Два рази всилу ми вдержували антисеміта X. Б., щоб не побив жидів.
— Невідомий автор, “171 Avstro Rus Ki Spomini 1867 187 Mikhailo Draghomanov”