Словник Української
Алкадіїн — власна назва персонажа з арабських казок «Тисяча й одна ніч», молодшого брата каліфа Гаруна ар-Рашида, що фігурує в деяких сюжетах циклу.
Алкадіїн — традиційне написання (транслітерація) імені персонажа Aladdin (Аладдін) зі східних казок у західноєвропейській та українській літературі XIX — початку XX століття.
1. (хімія, технологія) Процес обробки чого-небудь лужним розчином (лугом) з метою нейтралізації кислот, зміни кислотно-лужного балансу середовища (pH) у бік лужного або для надання певних властивостей.
2. (сільське господарство, ґрунтознавство) Вапнування кислих ґрунтів, внесення лужних речовин (вапна, креди) для зниження їх кислотності та поліпшення родючості.
3. (медицина, біохімія) Підвищення лужності (pH) крові, тканин або інших біологічних рідин, часто шляхом введення спеціальних препаратів для корекції кислотно-лужної рівноваги організму.
Алкаліметр — хімічний прилад для визначення концентрації лугів (алкалів) у розчині, різновид бюретки, зазвичай з поділками, що безпосередньо вказують на відсотковий вміст лугу.
Алкаліметр — застаріла назва приладу для вимірювання кількості лугу в розчинах, що використовувався в технологічних процесах, наприклад, при виробництві мила.
1. Метод об’ємного хімічного аналізу, що полягає у визначенні концентрації кислоти в розчині шляхом титрування його стандартним розчином лугу (алікалі) за допомогою індикатора.
Визначати концентрацію лугів (алкалів) у розчині за допомогою титрування стандартним розчином кислоти.
1. (хім.) Піддаватися алкаліметрії — визначенню концентрації лугів у розчині шляхом титрування стандартним розчином кислоти.
1. Стосовний до алкалітерапії, тобто лікувального застосування лужних (алкалічних) речовин або методів, спрямованих на зниження кислотності в організмі.
2. Призначений для проведення алкалітерапії або властивий їй (наприклад, про алкалітерапевтичний засіб, курс, препарат).
1. У давньогрецькій міфології — дружина царя Адмета, яка добровільно погодилася померти за свого чоловіка, але була врятована Гераклом (або, за іншими версіями, повернута з царства мертвих Персефоною); символ самопожертви та подружньої вірності.
2. У літературі та мистецтві — персонаж, що походить з однойменної трагедії Єврипіда «Алкеста», уособлення жіночої відданості та любові, що сильніша за смерть.
1. (у хімії) Пов’язаний з алкідними смолами — синтетичними полімерами, що отримують взаємодією поліспиртів (наприклад, гліцерину) з поліосновними кислотами (наприклад, фталевою) і широко використовують у виробництві лаків, фарб, емалей.
2. (у техніці) Створений на основі алкідних смол або призначений для роботи з ними (про матеріал, покриття тощо).
Алкіламіносилан — органічна сполука, похідна силану, в якій один або кілька атомів водню заміщені алкільним радикалом та аміногрупою; використовується як модифікатор поверхонь, проміжна сполука в органічному синтезі та силан-зв’язувальний агент.