Словник Української Мови
Пристрій, призначений для нагрівання повітря в приміщенні або безпосереднього теплового впливу на людину чи предмети.
Елемент конструкції або окремий пристрій, що забезпечує підвищення температури рідини, газу або іншого середовища в технічних системах (наприклад, обігрівник салону автомобіля, обігрівник олії).
1. Розділяти на частини ударом або сильним тиском, ламати вздовж, розщеплювати (про тверді предмети).
2. Перен. Викликати розбрат, внутрішні суперечності, порушувати єдність у колективі, суспільстві тощо.
3. Розкривати, розхиляти, роблячи щілину (наприклад, тріщину в землі).
1. Надати чомусь тепла, зробити теплим, нагріти.
2. Перен. Викликати в комусь почуття душевного тепла, радості, задоволення; зігріти.
1. Розділятися на частини, розщеплюватися внаслідок удару, тиску або внутрішньої напруги (про тверді предмети, матеріали).
2. Перен. Втрачати внутрішню єдність, поділятися на ворожі групи, фракції (про організації, суспільство, родину тощо).
3. Розкриватися, утворюючи тріщину або щілину (наприклад, про землю від спеки).
1. Який був підданий дії вогню, тепла або спеціальних пристроїв для підвищення температури; нагрітий.
2. (Переносно) Який відчуває внутрішню теплоту, душевний підйом, спричинений якимись почуттями або враженнями (наприклад, любов’ю, захопленням).
Розкомизитися — діалектне дієслово, що означає розкидатися, розпорошитися, розсипатися на дрібні частини (наприклад, про зерно, пісок, будь-який сипучий матеріал).
У переносному значенні — розійтися, розбігтися в різні боки (про людей або тварин).
1. Набути тепла, стати теплим; зігрітися.
2. Перен. Відчути внутрішнє тепло, душевну втіху, затишок від чого-небудь.
1. Основний прийом їжі, що відбувається в середині дня, зазвичай між сніданком і вечерею.
2. Їжа, страви, призначені для цього прийому їжі; їда, трапеза.
3. Час дня, коли приймають цю їжу; полудень.
1. Такий, що позбавлений повного комплекту деталей, складових частин або елементів; неповний, некомплектний.
2. Про механізм, пристрій тощо: такий, що розібраний, роз’єднаний на окремі складові частини.
1. Приймати їжу в обід, їсти обід.
2. Розмовляти під час спільної їди, вести бесіду за обідом (застаріле).