1. Такий, що позбавлений повного комплекту деталей, складових частин або елементів; неповний, некомплектний.
2. Про механізм, пристрій тощо: такий, що розібраний, роз’єднаний на окремі складові частини.
розкомплектований
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: прикментик () |