Словник Української Мови
1. (у фольклорі) повторювана частина приспіву, що використовується в народних піснях, зокрема колядках та щедрівках, для створення ліричного настрою, ритму або як замінник смислових слів.
2. (у розмовній мові) вигук, що виражає жаль, співчуття, здивування або інші сильні емоції, часто з відтінком пестливості або іронії.
Ле Лерен (фр. Le Lérin) — власна назва двох островів у Середземному морі біля узбережжя Канн (Франція): Сент-Маргерит та Сент-Онора, які разом утворюють архіпелаг Лерінські острови.
Ле Лерен — власна назва французького апелясьйону (контрольованого за походженням найменування) для вин, вироблених на території комуни Мандельє-ла-Напуль, частина якої розташована на острові Сент-Маргерит (архіпелаг Лерінські острови).
1. Рідковживана назва річки Леліт (Лелідь), лівої притоки Прип’яті, що протікає територією Білорусі.
2. Заст. або діал. Назва рослини з родини ароїдних — лелітки або клищиця звичайна (Calla palustris), яка росте на болотах.
1. Молодий лебідь, пташеня лебедя.
2. Переносно: про дитину або молодого чоловіка, якого оточують турботою, ніжністю, захоплюються ним (зазвичай з відтінком іронії).
1. Який стосується лелеки, належить йому або властивий йому.
2. Призначений для лелек, пов’язаний з їх утриманням або спостереженням.
1. Власна назва села в Україні, зокрема села Лелечин у Волинській області.
2. Власна назва річки в Україні, притоки Стиру (басейн Прип’яті).
Лелечиха — самка лелеки, птаха з родини лелекових.
Лелечиха — народна назва рослини звичайної вовнянки (Verbascum thapsus), яку також називають дивиною, царською свічкою або коров’яком.
Лелечиха — застосовується як народна назва інших видів рослин родини вовнянкових, зокрема вовнянки метельчастої (Verbascum lychnitis).
1. (зоол.) молоді лелеки, що ще не навчилися літати; лелеченята.
2. (перен., розм.) про високих, незграбних підлітків або юнаків.
1. Збільшено-пестлива форма до слова “лелека” — великий лелека.
2. (у фольклорі та поетичній мові) Уособлення, символ лелеки, що часто виступає як мудра, доброчесна або покровительська істота.
3. (рідко, у переносному значенні) Про високого, худорлявого чоловіка.
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “лелека” — птаха родини лелекових (Ciconia).
2. (у фольклорі, звертанні) Ласкаве прізвисько або звертання до дитини, коханої людини, часто з відтінком ніжності та опіки.
3. (діал.) Вживається як вигук “леле”, що виражає жаль, здивування або співчуття.