Словник Української Мови
1. Такий, що формально проголошує або демонструє незалежність, але насправді має обмежений суверенітет, значною мірою залежить від іншої, могутнішої держави, організації чи сили в політичних, економічних або військових питаннях.
2. У переносному значенні: такий, що має лише видимість самостійності, автономності або незалежності, але фактично підконтрольний зовнішнім впливам або керівництву.
Властивість або якість того, що лише зовнішньо, формально нагадує наукову діяльність, але не відповідає її основним критеріям (об’єктивності, системності, перевірності, логічній обґрунтованості).
Сукупність ознак, методів або тверджень, що маскуються під наукові, але ґрунтуються на псевдонаукових, марновірних або нефальсифікованих засадах.
1. Ботанічний термін, що стосується рослин, насіння яких має дві сім’ядолі (зародкові частки); такий, що належить до класу дводольних рослин.
1. Такий, що лише зовнішньо, формально нагадує науковий, але не відповідає критеріям науковості (методології, об’єктивності, верифікації); псевдонауковий.
2. Створений або поширюваний під виглядом наукового знання, але не маючий реального наукового підґрунтя, обґрунтування або цінності (про теорії, концепції, публікації тощо).
1. Який має дві схили, два похилі боки (переважно про дах).
2. У ботаніці: про суцвіття, у якому квітки розташовані з двох протилежних боків головної осі.
Властивість або стан, що лише зовні нагадує природність, є умовною, частковою або обмеженою наближеністю до природного стану, часто внаслідок штучного моделювання, теоретичного припущення або спрощення.
У математиці, зокрема в теорії чисел — властивість послідовності чисел, що за певними формальними ознаками може розглядатися як аналог або узагальнення натурального ряду, хоча така послідовність не є класичним рядом натуральних чисел.
Який має два суглоби або складається з двох суглобів.
1. (у математиці, логіці) Такий, що за своїми властивостями наближається до натурального (наприклад, про число), але не є ним у строгому класичному визначенні; умовно-натуральний.
2. (у філософії, соціології) Такий, що лише зовні, формально нагадує природний, природно існуючий, але насправді є штучно створеним або соціально сконструйованим.
Який складається з двох стінок, має дві стінки.
1. Який лише частково або формально належить до певної місцевості, має обмежені права чи функції, пов’язані з нею; умовно місцевий.
2. У мовознавстві: такий, що стосується обставин місця, але не виражає його прямо, а лише опосередковано або в узагальненому значенні (наприклад, про прислівники).