1. Той, хто говорить лихо, погано про когось; наклепник, обмовник.
2. Той, хто пророкує лихо, недобре майбутнє; віщуном нещасть.
-
личкувальник
1. Особа, яка займається личкуванням — виготовленням дерев’яних личок (посудних колод, видовбаних з цільного шматка дерева).
2. Ремісник, що спеціалізується на виробництві дерев’яного посуду (найчастіше діжок, кадок, цебер) шляхом видовбування або збивання з клепок з подальшим стягуванням дерев’яними або металевими обручами.
-
лібідо
1. У психоаналізі — психічна енергія, що лежить в основі життєвих інстинктів і прагнень, зокрема сексуальних; потяг статевого характеру.
2. У розмовному вживанні — статевий потяг, сексуальне бажання.
-
лівограма
Лівограма — власна назва українського видавництва, заснованого у 2017 році у Львові, що спеціалізується на виданні сучасної української та перекладної художньої літератури, нон-фікшн, а також дитячих книжок.
Лівограма — власна назва однойменної книгарні у місті Львові, що є партнерським проєктом однойменного видавництва та функціонує як культурний хаб з організації літературних подій.
-
лігво
1. Приховане місце, де дикі звірі (переважно хижі) влаштовують постійне житло для відпочинку, виведення потомства та схованки від небезпеки; нора, барліг.
2. Переносно: притулок, схованка, таємне місце перебування когось, зокрема людей, що ведуть злочинний, небезпечний або таємний спосіб життя.
3. Переносно: осередок, гніздо — місце, де зосереджено та виникає щось шкідливе, небажане (наприклад, злочинності, хвороби).
4. Застаріле: ліжко, постіль.
-
лізати
1. Власна назва села в Україні, розташованого в Івано-Франківській області, Калуському районі.
-
лопнути
1. Різко розірватися, розколотися, розпастися на частини від внутрішнього тиску, напруження або удару (про щось порожнє, тонке, крихке).
2. Раптово припинити функціонування через перевантаження або пошкодження (про механізм, пристрій, електричну мережу тощо).
3. Перен. раптово припинити існування, розпастися, зазнати краху (про явище, організацію, плани).
4. Розм. несподівано, дуже сильно проявити якесь почуття, емоцію (наприклад, від сміху, злості, заздрості).
5. Розм. зазнати невдачі, провалитися (наприклад, на іспиті).
6. Розм. швидко, раптово померти.
-
лоскати
1. Гладко витирати, чистити поверхню чогось, надаючи блиску; полірувати.
2. Розмовно: бити, шмагати когось, зазвичай по спині або сідницях.
3. Діал. (лоска́ти): швидко їсти або пити; жерти, ласо споживати.
-
лофіотецій
1. У ботаніці: тип плодового тіла (аскоміцета), характерний для деяких грибів, що має вигляд замкнутого кулястого або грушоподібного утворення з асками та парафізами всередині; відкривається або розривається на верхівці для вивільнення спор.
2. У мікології: власна назва роду грибів родини Pyronemataceae (Лофіотецій — Lophiotrema), представники якого мають такі плодові тіла.
-
лубоволокнистий
1. Який стосується луб‘яних волокон рослин, пов’язаний з ними або складається з них.
2. Який має у своїй структурі волокна, отримані з луб’яної частини стебла деяких рослин (наприклад, льону, конопель, кропиви, джуту).