• лоджія

    1. Відкрита або засклена галерея, прибудована до будівлі на висоті одного або декількох поверхів, що спирається на колони або стіну.

    2. Приміщення в театрі, розташоване між партером і амфітеатром, або окрема лож у театрі, зокрема для почесних гостей.

    3. Застаріле: невелика кімната для відпочинку або прийому гостей у палаці або великому будинку.

  • лоджія-портик

    Архітектурний елемент у вигляді глибокої ніші, що відкривається назовні аркадою або колонадою, поєднує риси лоджії (закритої з трьох сторін приміщення) та портика (виступаючого фасадного об’єму з колонами).

  • лодзинський

    1. Стосунковий прикметник до власної назви міста Лодзь (Польща); властивий цьому місту, що походить з нього або стосується його.

    2. У складі стійких назв та термінів: що має відношення до Лодзі як географічного, історичного чи культурного центру (наприклад, Лодзинське воєводство, Лодзинська школа кіно).

  • лодзь

    1. Місто в центральній Польщі, адміністративний центр Лодзького воєводства, великий промисловий, культурний та науковий центр.

    2. Адміністративно-територіальна одиниця (воєводство) у Польщі з центром у однойменному місті.

  • лодзький

    1. Стосунковий прикметник до власної назви «Лодзь»: пов’язаний з містом Лодзь у Польщі, його мешканцями, історичними подіями або особливостями.

    2. Стосунковий прикметник до власної назви «Лодзьке воєводство»: що стосується адміністративно-територіальної одиниці (воєводства) Польщі з центром у місті Лодзь.

  • лодикула

    Лодикула — власна назва річки в Україні, лівої притоки Стиру, що протікає у Львівській області.

  • лодинг

    1. Власна назва селища міського типу в Україні, розташованого в Львівській області, Стрийському районі.

    2. (Рідко) Власна назва села в Україні, що існувало на території сучасної Львівської області до середини XX століття.

  • лодія

    1. (історичне) Велике дерев’яне вітрильно-весельне судно, що використовувалося слов’янами (зокрема, київськими князями) у VI–XIII століттях для військових походів, торгівлі та перевезень по річках і морях.

    2. (поетичне, застаріле) Загальна назва великого судна або човна.

  • лодраніт

    Лодраніт — власна назва села в Італії, у регіоні Ломбардія, провінція Комо.

    Лодраніт — власна назва села в Італії, у регіоні Трентіно-Альто-Адідже, провінція Тренто.

  • лодя

    1. Рідкісне діалектне позначення великої дерев’яної посудини (зазвичай діжки) для зберігання рідин або сипучих продуктів.

    2. У західних регіонах України — народна назва великого бідона або каністри для молока.

    3. (Переносно, розм.) Про повільну, незграбну або об’ємисту людину або предмет.