лодя

1. Рідкісне діалектне позначення великої дерев’яної посудини (зазвичай діжки) для зберігання рідин або сипучих продуктів.

2. У західних регіонах України — народна назва великого бідона або каністри для молока.

3. (Переносно, розм.) Про повільну, незграбну або об’ємисту людину або предмет.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |