1. Той, хто говорить лихо, погано про когось; наклепник, обмовник.
2. Той, хто пророкує лихо, недобре майбутнє; віщуном нещасть.
лихомовник
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови
Словник Української Мови
Буква
1. Той, хто говорить лихо, погано про когось; наклепник, обмовник.
2. Той, хто пророкує лихо, недобре майбутнє; віщуном нещасть.
Відсутні