1. Маса, що виділяється зі шлунка через рот під час блювання; рвота.

2. Переносно: щось огидне, бридке, що викликає відразу (про їжу, напій, літературний твір тощо).

1. Маса, що виділяється зі шлунка через рот під час блювання; рвотні маси.

2. Процес блювання; сама дія, коли когось нудить і рве.

1. Рідкі маси, що викидаються зі шлунка через рот під час блювання; рвота.

2. (у лікарській практиці) Рідина, що застосовується для викликання блювання; емуетик.

1. Фізіологічний процес або акт мимовільного викидання вмісту шлунка через рот, що є захисним рефлексом організму; рвота.

2. (переносне значення) Різке, неприховане вираження огиди, обурення, неприйняття чогось, часто у вербальній формі.

1. Морська ссавна тварина родини смугачевих, найбільший представник ряду китоподібних, що може досягати понад 30 метрів завдовжки та важити понад 150 тонн; наукова назва — Balaenoptera musculus.

2. У переносному значенні — про щось надзвичайно велике за розмірами, обсягом або значенням.

1. Рідкі маси, що викидаються зі шлунка через рот під час блювання.

2. (переносно, зневажливо) Щось дуже низької якості, беззмістовне або огидне, що викликає відразу (про твір мистецтва, текст, промову тощо).

1. Рідкі маси, що викидаються зі шлунка через рот під час блювання.

2. (переносне значення, зневажливо) Щось дуже низької якості, беззмістовне, огидне (про твір мистецтва, літератури, висловлювання тощо).

1. Технологія оптичного зберігання цифрових даних на дисках стандартного розміру (12 см), що використовує для запису та зчитування синій (фіолетовий) лазер з короткою довжиною хвилі, що забезпечує значно більшу щільність запису порівняно з форматами DVD та CD.

2. Стандарт високоякісного відео (відеокодеки H.264/MPEG-4 AVC або VC-1) та аудіо, а також фізичний носій (оптичний диск), призначений для відтворення контенту у високій роздільній здатності (HD).

3. Комерційний оптичний диск (Blu-ray Disc, BD), виготовлений за однойменною технологією, що містить фільми, відеопрограми, комп’ютерні ігри або інші цифрові дані.

1. Власна назва американського джазового колективу (The Blues Notes), заснованого 1962 року південноафриканським піаністом Крісом Макгрегором, що об’єднував музикантів-емігрантів і був значущим явищем у європейському джазі та фрі-джазі 1960-1970-х років.

2. Власна назва американського блюзового гурту (Blues Notes), заснованого 1948 року в Детройті піаністом Тоддом Роудсом, який супроводжував таких виконавців, як Джон Лі Гукер.

1. Техніка виконання музики на духовому інструменті (переважно саксофоні), що поєднує звукові ефекти, характерні для блюзу, з інтенсивним, емоційним, часто сильним і різким звучанням, яке досягається завдяки особливій подачі повітря та використанню специфічних прийомів.

2. Стиль гри на губній гармоніці (блюз-гармоніці), заснований на використанні прийомів зміни висоти тону за допомогою язика, губ і рук, що дозволяє отримувати хроматичні звуки та характерне «плачуче», експресивне звучання, типовий для блюзу, джазу та рок-н-ролу.