Древослів

Словник Української Мови

блювота

[bljuʋotɑ] Іменник

Буква:Б

Значення

  1. (Медицина) –

    Маса, що виділяється зі шлунка через рот під час блювання; рвотні маси.

  2. (Медицина) –

    Процес блювання; сама дія, коли когось нудить і рве.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. блювота, р. блювоти, д. блювоті, з. блювоту, о. блювотою, м. блювоті, к. блювото

Більше записів