1. Жінка, яка працює на кількох верстатах одночасно, обслуговуючи їх під час виробничого процесу.
2. Застаріла назва професії або кваліфікації робітниці, яка керує роботою декількох верстатів (наприклад, ткацьких, токарних).
Словник Української
1. Жінка, яка працює на кількох верстатах одночасно, обслуговуючи їх під час виробничого процесу.
2. Застаріла назва професії або кваліфікації робітниці, яка керує роботою декількох верстатів (наприклад, ткацьких, токарних).
Багатоверстатник — робітник, який одночасно обслуговує кілька верстатів або інших робочих машин.
1. Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох різноспрямованих векторів, напрямів розвитку, впливу чи діяльності; багатоаспектність, багатоплановість.
2. У політиці та міжнародних відносинах — зовнішньополітична доктрина або практика держави, що передбачає активну взаємодію та балансування між кількома центрами сили або політичними блоками, а не орієнтацію виключно на один з них.
3. У математиці, фізиці, інженерії — характеристика системи, яка описується або функціонує за допомогою множини векторів, що мають різні напрями.
1. Наявність кількох можливих варіантів, різновидів або способів реалізації чогось; властивість бути багатоваріантним.
2. У математиці, техніці, програмуванні — властивість системи, процесу або об’єкта існувати в декількох різних станах або мати кілька різних форм, методів розв’язання чи шляхів виконання.
3. У лінгвістиці — існування кількох рівноправних або допустимих варіантів мовної одиниці (вимови, написання, граматичної форми, синтаксичної конструкції).
1. (хімія) Здатність атома хімічного елемента утворювати певну кількість ковалентних зв’язків, що визначається кількістю неспарених електронів у його збудженому стані; валентність, що може змінюватися залежно від умов реакції.
2. (медицина, імунологія) Здатність імунної сироватки, антитіла або вакцини взаємодіяти з кількома різними типами антигенів або збудників захворювань.
3. (логіка, філософія) Властивість логічної системи, в якій існує більше двох можливих значень істинності висловлювання (наприклад, “істина”, “хиба”, “невизначеність”).
4. (переносне значення) Можливість багатоаспектного розуміння, тлумачення або застосування чогось; багатозначність, полісемантичність.
Властивість або стан, що характеризується наявністю багатьох різних сторін, аспектів, проявів або якостей; різноманітність проявів чогось.
У філософському та термінологічному контексті — комплексність, багатоаспектність явища, поняття або процесу, що розглядається з різних точок зору або виявляється в різних формах.
1. Математичний термін для позначення геометричної фігури — многогранника, який має багато граней (бічних поверхонь), наприклад, призма або піраміда з числом бічних граней більше трьох.
2. Рідкісне, переносне значення: людина, яка має багато різних обов’язків, занять або талантів; той, хто виконує різноманітну роботу.
1. Вид спорту, що поєднує кілька різних дисциплін, за результатами виконання яких визначається єдиний переможець; комплекс спортивних змагань.
2. (перен.) Діяльність, що вимагає високої майстерності в різних галузях або професіях.
1. Жіночий рід від слова “багатоборець”: спортсменка, яка спеціалізується на багатоборстві, тобто бере участь у змаганнях, що складаються з кількох різних видів спорту або дисциплін (наприклад, легкоатлетичне семиборство).
2. Рідкісне, розмовне позначення самої легкоатлетичної дисципліни — багатоборства (наприклад, “тренування з багатоборки”).
Спортсмен, який спеціалізується на багатоборстві — виді спорту, що складається з кількох різних дисциплін, за результатами виконання яких визначається загальний переможець.
У конкретному вжитку: спортсмен, що бере участь у легкоатлетичному багатоборстві (наприклад, десятиборстві для чоловіків або семиборстві для жінок).