1. Стосунковий до міста Житечі (селища міського типу в Житомирській області України), що стосується його або походить із нього.
2. Стосунковий до Житечів (населеного пункту в Польщі), що стосується його або походить із нього.
-
житечко
1. Зменшувально-пестлива форма від слова “життя”, що вживається для вираження теплоти, інколи іронії або співчуття щодо чиєгось способу життя, побуту або долі.
2. (заст., діал.) Містечко, невелике поселення; часто вживається як власна назва конкретних населених пунктів (наприклад, села в Україні).
-
житець
1. Мешканець, особа, що проживає в певному місці, населеному пункті арегіоні.
2. (заст.) Той, хто живе, існує; жива істота.
3. (у спеціальному значенні) Власна назва села в Україні, зокрема села у Волинській області.
-
жителька
1. Жінка, яка постійно проживає в певному місці (населеному пункті, регіоні, країні тощо); мешканка.
2. (переносно) Жінка або жіноча особа, яка перебуває або знаходиться десь, часто уві сні, уяві, певному стані (наприклад, “жителька снів”, “жителька підсвідомості”).
-
житель
Особа, яка проживає в певному місці (населеному пункті, регіоні, країні тощо).
Той, хто живе в певному приміщенні, будинку (на противагу відвідувачу, гостю).
Істота, яка живе, перебуває в певному середовищі або місцевості (перен.).
-
житейський
1. Пов’язаний з повсякденним життям людини, з практичними, буденними справами та досвідом; побутовий.
2. Характерний для звичайного людського існування, що відображає його радощі, турботи, стосунки між людьми.
3. (У філософському та літературному контексті) Приземлений, матеріальний, профанний, на противагу духовному, високому, ідеальному.
-
житво
1. Власна назва села в Україні, зокрема в Івано-Франківській та Львівській областях.
2. (заст., діал.) Житнє поле, нива; місце, де росте жито.
-
жирітися
жирітися — діалектне дієслово, що означає “жиріти”, тобто набирати вагу, ставати товстим, накопичувати жирові відкладення.
жирітися — у деяких говірках може вживатися у значенні “жирувати”, тобто вести розкішне, сите життя, насолоджуватися достатком.
-
жиріти
1. Ставати жирним, товстішати, набирати ваги (про людину або тварину).
2. Насичуватися жиром, накопичувати жир (про м’ясо тварини).
3. Перен. Жити в достатку, у розкошах, багатіти.
4. Розм. Про ґрунт: ставати більш родючим, жирним, поживним.
-
жиряк
1. Рідкісне прізвище українського походження.
2. (діал., зневажл.) Повнолика, огрядна людина.
3. (діал., зоол.) Товстий, добре відгодований домашний кабан або свиня.
4. (діал., бот.) М’ясиста, соковита рослина; часто використовується як народна назва для деяких сукулентів, наприклад, очитка або молодила.