Особа, яка проживає в певному місці (населеному пункті, регіоні, країні тощо).
Той, хто живе в певному приміщенні, будинку (на противагу відвідувачу, гостю).
Істота, яка живе, перебуває в певному середовищі або місцевості (перен.).
житель
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Скажи, пожалуй, естли бы житель из городов, населенных в Лунѣ, к нам на наш шар земной пришол, не удивился бы нашей премудрости, видя, что небесныя знаки толь искусно понимаем, и в то время внѣ себѣ стал бы наш лунатик, когда б узнал, что мы в экономіи крошечнаго мира нашего, как в ма-ленких лондонских часах, слѣпіи несмыслы и совершенія трудны ничего не примѣчаем и не радим о удивителнѣйшей всіх систем системі нашего тѣлышка. Скажи, пожалуй, не заслужили бы мы у нашего гостя имени безтолковаго математика, кой твердо разумѣет цыркуль, окруженіем своим многіи милліоны миль вмѣщающій, а в маленьком золотом колцѣ той же силы и вкусу чувствовать не может?
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Частина мови: іменник (однина) |