Глотохронологія — метод у порівняльно-історичному мовознавстві, що використовує статистичний аналіз базового словникового запасу для приблизного визначення часу розходження споріднених мов або діалектів.

Глотологія — наука про мову, що вивчає її природу, функції, структуру та історичний розвиток; синонімічний термін для мовознавства чи лінгвістики.

Фахівець з глотології — науки, що вивчає мову як суспільне явище, її соціальні функції, взаємодію з культурою та суспільством, а також мовну політику.

Глотодидактика — розділ мовознавства, що вивчає теорію та практику навчання іноземним мовам, зокрема методи, принципи та технології формування мовних умінь і навичок.

1. Метод дослідження функцій гортані, що полягає у графічній реєстрації її рухів під час фонації або дихання за допомогою спеціального приладу — глотографа.

2. Розділ фізіології та медичної діагностики, що вивчає та застосовує цей метод для оцінки стану гортані та голосового апарату.