Словник Української
1. Пов’язаний з використанням іонів арґону, стосовний до них; заснований на дії іонізованого арґону.
2. У техніці та технології: такий, що працює на основі арґону та його іонів, призначений для обробки поверхонь (наприклад, лазерного матеріалів) за допомогою іонізованого арґону.
1. Пов’язаний з електричним дуговим розрядом, що горіє в атмосфері інертного газу арґону, який застосовується для зварювання, різання або плавлення металів.
2. Стосунний до технології або обладнання, що використовує такий розряд, наприклад: арґонодугове зварювання, арґонодугова лампа.
1. Місто в Греції, один з найдавніших і найважливіших центрів у регіоні Арголіда на півострові Пелопоннес, відомий з мікенських часів.
2. Історична область в Стародавній Греції, розташована на північному сході Пелопоннесу, центром якої було однойменне місто.
3. У давньогрецькій міфології — персонаж, син Зевса та Ніобі, епонім (особа, що дала назву) міста та області Аргос.
4. У давньогрецькій міфології — сторожовий велетень (Аргус) з безліччю очей, якого Гера приставила стерегти Іо; вбитий Гермесом.
1. Захворювання овець, збудником якого є трематода роду Dicrocoelium, що паразитує в жовчних протоках печінки; дікроцельоз.
2. Застаріла назва гельмінтозної хвороби овець, яку спричинюють певні види паразитичних червів-трематод.
1. У логіці та риториці — систематизований набір аргументів, доводів або доказів, що використовуються для обґрунтування певної позиції, теорії чи висновку; структурована сукупність міркувань, спрямованих на переконливе доведення істинності чи хибності якогось твердження.
2. У сучасній термінології (особливо в галузях, пов’язаних з комунікацією, політикою, бізнесом) — стратегічно підготовлений комплекс переконливих положень, фактів і логічних конструкцій, призначений для ефективного відстоювання інтересів, позиції чи продукту в публічному дискурсі, переговорах або презентаціях.
1. (у логіці та аргументології) такий, що містить або демонструє логічний зв’язок між аргументами (посилками) і висновком; властивий правильно побудованому умовиводу, де висновок логічно випливає з наведених підстав.
2. (переносно, про текст, мовлення або позицію) чітко структурований, обґрунтований і послідовний, де окремі частини (твердження, ідеї) логічно взаємопов’язані та підкріплюють одна одну.
1. (у логіці та математиці) Такий, що не залежить від істинності або хибності конкретних аргументів (посилок); властивий формальній системі або логічному висновку, де результат визначається виключно структурою та правилами перетворення, а не змістом вихідних тверджень.
2. (у програмуванні та комп’ютерних науках) Властивий функції, методу або операції, результат якої не змінюється залежно від переданих аргументів (параметрів) у певному контексті; такий, що повертає фіксоване значення незалежно від вхідних даних.
1. Бути обґрунтованим, підкріпленим логічними доводами, фактами або доказами; мати під собою аргументи.
2. (У пасивному стані) Отримувати обґрунтування, логічне підтвердження за допомогою аргументів.
1. (істор.) Візантійська золота монета, карбована за часів імператора Іраклія I (VII ст.), що мала на реверсі зображення його синів-співправителів; також назва подібних монет пізніших імператорів.
2. (церк.) Ім’я християнського святого, мученика Ардаліона, якого вшановують у православ’ї та католицизмі (день пам’яті 14/27 квітня).
1. По батькові жіночої статті, утворене від чоловічого імені Ардаліон; дочка Ардаліона.
2. Прізвище, утворене від того ж імені; належить жінці з батьком на ім’я Ардаліон.