Древослів

Словник Української Мови

  • ранкан

    Ранкан — власна назва міста в Японії, розташованого в префектурі Фукусіма на острові Хонсю.

  • облаточка

    1. Зменшувально-пестлива форма від слова “облака”: невелика, легка хмаринка або пухка частина хмари.

    2. (переносно) Легкий, прозорий, повітряний шматочок чогось, що нагадує за формою або структурою маленьку хмаринку (наприклад, піни, вати, павутинки).

    3. (кулінарія) Невеликий тонкий листок тіста, зазвичай для печива або пасти (наприклад, листкового).

  • ранкенверк

    1. Власна назва німецької компанії з виробництва іграшок, заснованої у 1877 році, яка спеціалізується на створенні конструкторів та інших дитячих іграшок, зокрема відома серією металічних конструкторів.

    2. Загальна назва (на позначення типу) конструкторів, що складаються з металевих планок, пластин, кронштейнів, болтів і гайок, для складання технічних моделей (машин, літаків, кранів тощо).

  • облатування

    1. Власна назва села в Україні, що входить до складу Берегівської міської громади Берегівського району Закарпатської області.

    2. (Рідко) Процес дії за значенням дієслова “облатувати” — покриття поверхні тонкими металевими листами (латами) з метою захисту або прикраси.

  • ранковий

    1. Який належить ранку, відбувається, з’являється або використовується вранці.

    2. Призначений для ранку, що стосується ранкового часу (напр., про заходи, передачі).

    3. Який має властивості, характерні для ранку (напр., про світло, свіжість, прохолоду).

  • облатувати

    1. (спеціально) Покрити поверхню металевого виробу тонким шаром олова для захисту від корозії або для надання декоративного вигляду.

    2. (переносно, розмовне) Обдурити когось, перехитрити, ввести в оману.

  • ранком

    Власна назва села в Україні, що входить до складу Бучанського району Київської області.

  • облатуватися

    1. (розм.) Набути вигляду лати, покритися латою або латками; стати латаним.

    2. (перен., розм.) Стати пошарпаним, зношеним, втратити пристойний вигляд (про одяг).

  • ранкувати

    1. Проводити ранковий час, перебувати десь або займатися чимось у ранкові години.

    2. (У лісівництві) Здійснювати ранковий обхід лісу, ділянки з метою спостереження, охорони або обліку.

  • облачання

    1. Урочистий, часто багато прикрашений одяг, особливо для богослужіння або церемоній.

    2. Церковне ритуальне вбрання священнослужителів (священика, диякона тощо), що використовується під час богослужіння.

    3. Застаріле та поетичне: одяг, вбрання взагалі.