Словник Української Мови
Буква
1. Який належить ранку, відбувається, з’являється або використовується вранці.
2. Призначений для ранку, що стосується ранкового часу (напр., про заходи, передачі).
3. Який має властивості, характерні для ранку (напр., про світло, свіжість, прохолоду).
Приклад 1:
Ранковий Респондент виглядав зле (загальна млявість, деяка вим’ятість обличчя, з підпухлістю очей та повік). Враження було, що він погано або мало спав (або спав і погано, і мало).
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 2:
Якби тему мого невеличкого вик ладу трохи белетризувати, то вона могла би прозвучати як «Злет і падіння пана Ph», де під паном Ph слід розуміти добре відомий більшості з вас предмет, котрий своєю зовнішністю у найкращі свої хвилини нагадує палицю, жезл, стовбур, промінь, век тор, напрям,спис, нерозкри- тий ранковий тюльпан, раке- ту-носій, але найперше — кий, себто дрючок, а в гірші хвилини є чимось достоту жалюгідним, як, наприклад, підбитий птах. Повне його ім’я Фалос, і в пантеонах май же всіх цивілізацій минуло го він належить до найшано- ваніших ідолів.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”
Приклад 3:
«І jak?» Перфецький намалював ранковий нерозкритий тюль пан*. ПЕРВЕРЗІЯ 130 минулого.
— Андрухович Юрій, “Перверзія”