облачання

1. Урочистий, часто багато прикрашений одяг, особливо для богослужіння або церемоній.

2. Церковне ритуальне вбрання священнослужителів (священика, диякона тощо), що використовується під час богослужіння.

3. Застаріле та поетичне: одяг, вбрання взагалі.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |