пообдурюваний

[poobdurjuʋɑnɪj] Прикметник

Буква:П

Значення

  1. Якісний прикметник, утворений від дієслова «пообдурювати» (обманом позбавити чогось, ошукати когось). Позначає такий, якого було обманом позбавлено чогось або введено в оману; ошуканий, обдурений.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. пообдурюваний, р. пообдурюваного, д. пообдурюваному, з. пообдурюваного, о. пообдурюваним, м. пообдурюванім

Більше записів