Словник Української Мови
1. Покривати поверхню стін, фасадів, колон тощо облицювальними матеріалами (плиткою, каменем, керамікою, панелями) для захисту, оздоблення або надання конструкції завершеного вигляду.
2. Техн. Наплавляти або наварювати на поверхню металевого виробу тонкий шар іншого металу або сплаву для підвищення зносостійкості, антикорозійних властивостей тощо.
1. Сукупність антропологічних ознак (колір шкіри, структура волосся, особливості обличчя тощо), що характеризують певну расу людини.
2. Ідеологічна концепція, що стверджує нерівність людських рас та перевагу одних рас над іншими, використовується для обґрунтування расової дискримінації та сегрегації.
1. Покривати поверхню чогось облицювальним матеріалом (кахелем, плиткою, каменем тощо) для оздоблення, зміцнення або захисту.
2. (у пасивному стані) Бути покритим, оздобленим таким матеріалом (про поверхню).
1. Призначений для облицювання, покриття поверхонь будівельних конструкцій, меблів тощо з метою їх оздоблення, захисту або вирівнювання.
2. Який є складовою частиною облицювання, використовується як матеріал для такого покриття.
Расознавство — застарілий термін, що вживався на позначення псевдонаукової расової теорії, яка стверджувала про існування людських рас та їхню нерівність, використовуючи це для обґрунтування соціальної та національної дискримінації.
Расознавство — синонімічний варіант до сучасного терміна “расизм”, що означає сукупність поглядів, заснованих на вірі у перевагу одних рас над іншими, а також політику та практику, що випливають із таких поглядів.
1. Фахівець, який займається облицюванням поверхонь (стін, підлоги, фасадів тощо) різними матеріалами (плиткою, каменем, панелями).
2. Робітник, що виконує облицювальні роботи в будівництві та оздобленні.
Хірургічний інструмент у вигляді лопатки або гачка для відділення надкостниці від кістки або для відведення м’яких тканин під час операцій.
1. Дія за значенням дієслова “облицювати” — покриття поверхні будь-якого матеріалу (цегли, каменю, плитки, панелей тощо) для захисту, оздоблення або вирівнювання.
2. Шар матеріалу (керамічної плитки, каменю, декоративної штукатурки, сайдингу та ін.), яким покривають стіни, фасади, печі, підлоги або інші конструктивні елементи для їх оздоблення, зміцнення або утеплення.
3. (у техніці) Захист поверхні деталі, конструкції тонким шаром іншого, зазвичай більш міцного, корозійностійкого або декоративного матеріалу (наприклад, облицювання гумкою, пластиком, металами).
1. У середньовічній Україні — податок на мед, пиво та інші алкогольні напої, який сплачувався на користь державної скарбниці або феодала.
2. Історична назва мита або акцизного збору з виробництва та продажу спиртних напоїв.