Древослів

Словник Української Мови

  • регенератор

    1. Технічний пристрій або апарат, призначений для відновлення (регенерації) фізичних властивостей або хімічного складу речовини, що використовується в технологічному процесі, наприклад, для відновлення каталізатора, очищення мастила, нагрівання повітря чи газу.

    2. В електротехніці та радіотехніці — пристрій для періодичного відновлення електричного сигналу, що затухає в лінії зв’язку, з метою передачі його на великі відстані без спотворень.

    3. У металургії — частина регенеративної печі (наприклад, мартенівської), де поперемінно нагрівається повітря або газопаливна суміш за рахунок тепла відхідних продуктів горіння.

    4. У біології та медицині — організм, тканина або клітина, здатні до регенерації, тобто до відновлення втрачених або пошкоджених частин.

  • ціпивно

  • регенераторний

    1. Стосовний до регенератора, призначений для регенерації (у техніці — пристрій для утилізації тепла відхідних газів або відновлення каталізатора, адсорбента тощо).

    2. Стосовний до регенерації, властивий їй (у біології, техніці — процесу відновлення втрачених або пошкоджених тканин, органів, фізико-хімічних властивостей матеріалів).

  • ціпилно

  • регенераторник

    1. Робітник, який обслуговує регенератори (теплообмінні апарати) у металургійній, скловарній чи інших галузях промисловості.

    2. Рідкісне прізвище українського походження.

  • ціпило

  • регенераційний

    1. Який стосується регенерації, тобто відновлення, відрощення втрачених або пошкоджених частин організму, тканини, клітин.

    2. Який має властивість відновлюватися, заново утворюватися після втрати або пошкодження.

    3. Який пов’язаний з технологічним процесом відновлення або переробки використаних матеріалів, ресурсів для повторного застосування.

  • ціпильно

  • регенерація

    1. Біологічний процес відновлення втрачених або пошкоджених тканин, органів чи цілих частин тіла живими організмами.

    2. У техніці та матеріалознавстві — процес відновлення вихідних властивостей або структури матеріалу, сировини чи деталі після їх зношування або використання.

    3. У соціальних та економічних науках — відродження, оновлення або відновлення чого-небудь (наприклад, регенерація міських районів, регенерація промисловості).

  • ціпина