Словник Української Мови
Реготушка — власна назва, що позначає персонажа з українського фольклору, зокрема з народних казок, який уособлює сміх, веселощадність і часто має вигляд невеликої, пустотливої істоти або духа.
Реготушка — власна назва, що вживається як ім’я або прізвисько для людини з гучним, заразливим, дзвінким сміхом.
1. (геол.) Процес зворотного розвитку рельєфу, при якому підвищені ділянки знижуються, а понижені — підвищуються, що веде до вирівнювання поверхні.
2. (екол.) Зворотна зміна рослинних угруповань (наприклад, луків або пасовищ) у бік більш простого видового складу та нижчої продуктивності, зазвичай внаслідок припинення косіння або випасу.
3. (мед., заст.) Рідкісне вживання для позначення погіршення стану хворого, рецидиву захворювання або деградації функцій організму.
Реградований (від лат. regradus — зворотний ступінь) — такий, що зазнав реградації, тобто зниження в посаді, званні, ступені, класі або розряді; понижений у статусі.
Регредієнт — у хімії та фармацевтиці: компонент, який додається до готового продукту для зворотного перетворення його у вихідну сировину або проміжну форму, зазвичай з метою переробки, утилізації або відновлення корисних речовин.
Регредієнт — у технологічних процесах: спеціальна речовина або матеріал, що застосовується для деполімеризації, розкладання або розчинення готового виробу (наприклад, пластмаси, композіту) з метою повернення отриманих компонентів у виробничий цикл.
1. Рух назад, відступ; зворотний розвиток, погіршення стану чогось (протилежне прогресу).
2. У статистиці та економіці: залежність середнього значення однієї випадкової величини від значень іншої величини або кількох величин.
3. У медицині: зменшення проявів хвороби, часткове зникнення її симптомів.