1. (геол.) Процес зворотного розвитку рельєфу, при якому підвищені ділянки знижуються, а понижені — підвищуються, що веде до вирівнювання поверхні.
2. (екол.) Зворотна зміна рослинних угруповань (наприклад, луків або пасовищ) у бік більш простого видового складу та нижчої продуктивності, зазвичай внаслідок припинення косіння або випасу.
3. (мед., заст.) Рідкісне вживання для позначення погіршення стану хворого, рецидиву захворювання або деградації функцій організму.