Словник Української Мови
1. Таке, що регулює, встановлює певні правила, норми або порядок діяльності, функціонування чогось (про орган, установу, документ тощо).
2. У техніці: таке, що призначене для регулювання, налаштування, підтримки або зміни певних параметрів роботи механізму, системи, пристрою.
1. Який здійснює регулювання, встановлює певний порядок, правила або норми для функціонування чогось; той, що координує, направляє, приводить у відповідність до певних вимог.
2. (У спеціальних термінологіях) Призначений для керування, налаштування або підтримки заданих параметрів роботи механізму, системи, процесу (наприклад, про регулюючий орган, регулюючий клапан, регулюючу арматуру).
1. У машинному навчанні та математичній статистиці — параметр або метод, що додається до моделі для запобігання перенавчанню шляхом запровадження штрафу за надмірну складність, наприклад, L1- або L2-регуляризатор.
2. У теорії оптимізації та обчислювальній математиці — додатний параметр або функція, що вводиться в некоректно поставлену задачу для забезпечення стійкості та єдиності її розв’язку.
3. У фізиці та техніці — пристрій або речовина, призначені для підтримки певного параметра (тиску, швидкості, температури тощо) на заданому рівні.
1. (у математиці, фізиці) Метод усунення нескінченностей у теоретичних обчисленнях шляхом введення додаткових параметрів (регуляризаторів) або перетворення інтегралів для отримання скінченних, осмислених результатів.
2. (у машинному навчанні та статистиці) Техніка, що використовується для запобігання перенавчанню моделі шляхом додавання штрафу за надмірну складність до функції втрат, що покращує її здатність до узагальнення на нових даних (наприклад, L1- або L2-регуляризація).
3. (у праві, економіці) Процес наведення чого-небудь у відповідність до встановлених правил, норм або стандартів; легалізація, легалізування раніше неформальної чи тіньової діяльності.
1. (про математичні об’єкти, функції, оператори тощо) Такий, що був підданий регуляризації — спеціальній математичній процедурі усунення особливостей (наприклад, нескінченностей) для отримання кінцевих, коректних результатів.
2. (у техніці, інформатиці) Приведений до певного стандарту, норми; стандартизований, унормований.
3. (загальне вживання) Такий, що набув регулярного, впорядкованого, системного характеру; упорядкований, систематизований.