1. У релігійних та філософських вченнях — перевтілення, переселення душі після смерті тіла в новий живий організм (людину, тварину, рослину) або в іншу матеріальну форму; метемпсихоз.

2. У переносному значенні — відродження, відновлення чогось в іншій формі або в нових умовах.

1. Відновлення функціонального зв’язку між нервовою клітиною та іннервованим нею органом, тканиною або клітиною після його попереднього розриву або пошкодження.

2. У медицині та фізіології — процес повторного проростання аксонів периферичного нерва до цільової ділянки (м’яза, шкіри, залози) після його травми, що призводить до відновлення рухових або чутливих функцій.

3. У клінічній практиці — бажаний результат хірургічної операції або природного загоєння нерва, спрямований на відновлення нервового контролю та живлення тканин.

1. Повторне об’єднання, відновлення єдності, цілісності чогось, що раніше розпалося або було роз’єднане (наприклад, території, інституції, соціальної групи).

2. (У соціальній та медичній сферах) Процес повернення людини до повноцінного життя в суспільстві після важкої хвороби, травми, інвалідності або тривалої ізоляції.

3. (У міжнародних відносинах та політиці) Процес відновлення мирного співіснування та співпраці між колишніми противниками або суспільними групами після конфлікту.

Реінтродукція — це навмисне повернення виду рослин або тварин у місця їхнього природного існування, де вони раніше мешкали, але були повністю винищені або зникли.

Реінтродукція — це процес відновлення популяції виду в історичному ареалі його поширення шляхом випуску в природу особин, вирощених у неволі (наприклад, у зоопарках, розплідниках) або взятих з інших природних популяцій.

1. Повторне зараження організму тим самим патогенним мікроорганізмом (бактерією, вірусом тощо) після одужання від попередньої інфекції, що може призвести до нового захворювання.

2. У медицині — повторне інфікування, яке відбувається через певний час після перенесеної хвороби, коли імунітет до збудника втрачається або виявляється недостатнім.