1. Відновлення функціонального зв’язку між нервовою клітиною та іннервованим нею органом, тканиною або клітиною після його попереднього розриву або пошкодження.
2. У медицині та фізіології — процес повторного проростання аксонів периферичного нерва до цільової ділянки (м’яза, шкіри, залози) після його травми, що призводить до відновлення рухових або чутливих функцій.
3. У клінічній практиці — бажаний результат хірургічної операції або природного загоєння нерва, спрямований на відновлення нервового контролю та живлення тканин.