Словник Української Мови
1. Повторне вкладення отриманого доходу (прибутку, дивідендів тощо) у той самий або інший бізнес, проект, фінансовий інструмент з метою його подальшого розвитку та збільшення капіталу.
2. У бухгалтерському обліку та фінансах — операція, при якій кошти, отримані від інвестицій (наприклад, відсотки або прибуток від продажу активів), не вилучаються, а спрямовуються на придбання нових активів або збільшення обсягу початкових інвестицій.
1. (про кошти, капітал) Такий, що знову вкладений у той самий або інший бізнес, проект, фінансовий інструмент з метою отримання подальшого прибутку; відтворений.
2. (про прибуток, дохід) Такий, що не був виведений або витрачений, а спрямований на додаткові інвестиції.
1. Повторне вкладення отриманого доходу (прибутку, дивідендів тощо) у той самий або новий об’єкт інвестування з метою збільшення капіталу або майбутніх прибутків.
2. У бухгалтерському обліку — операція, при якій прибуток компанії не виплачується акціонерам, а спрямовується на фінансування її подальшого розвитку (наприклад, на закупівлю нового обладнання, розширення виробництва).
1. Вкладати отриманий від інвестицій прибуток або дохід знову в той самий або інший об’єкт для подальшого зростання капіталу.
2. У переносному значенні: спрямовувати ресурси (час, знання, енергію) назад у розвиток тієї самої справи, проекту чи власних навичок для досягнення більшого майбутнього результату.
Процес відновлення та модернізації промислового виробництва в країні чи регіоні, часто з акцентом на впровадження новітніх технологій, автоматизації та переходу до високотехнологічних галузей.
Політика або стратегія, спрямована на повернення промислових потужностей, які раніше були втрачені внаслідок деіндустріалізації, з метою забезпечення економічного зростання та створення нових робочих місць.
Реінжиніринг — фундаментальне переосмислення та радикальне перепроектування бізнес-процесів для досягнення різкого (стрибкоподібного) поліпшення ключових показників діяльності, таких як витрати, якість, швидкість та обслуговування.
Реінжиніринг — процес суттєвої модифікації, перебудови або відтворення інженерної системи, технологічного процесу чи програмного забезпечення з метою покращення його ефективності, функціональності чи адаптації до нових вимог.