Древослів

Словник Української Мови

  • рекультиватор

    1. Спеціальна машина або пристрій для проведення рекультивації земель — технічних робіт з відновлення продуктивності та господарської цінності порушених або зруйнованих ґрунтів.

    2. Підприємство, організація або фахівець, що займається роботами з рекультивації земель.

  • цінуватися

  • реймент

    1. (істор.) Урядова посада в Україні XVI–XVIII століть, зокрема в Гетьманщині, що відповідала посаді генерального обозного (начальника артилерії).

    2. (істор.) Військовий підрозділ (полк, корпус), особливо артилерійський, у козацькому війську та деяких європейських арміях XVII–XVIII століть.

    3. (перен., заст.) Суворий порядок, дисципліна, чітко встановлений розпорядок; режим.

  • цілятися

  • рейментар

    1. Власна назва козацького полку Гетьманщини, створеного 1658 року та розформованого 1784 року, який дислокувався на території сучасної Чернігівської області.

    2. Урбанізоване поселення (нині селище міського типу) у Чернігівській області України, адміністративний центр Рейментарівської селищної громади, історично пов’язане з однойменним козацьким полком.

  • цілячок

  • рейментарський

    1. Стосовний до рейментарів, пов’язаний з ними; властивий рейментарям.

    2. Належний до військово-адміністративної системи, заснованої на рейментарях (у Речі Посполитій та Україні XVI–XVIII ст.).

  • цімбор

  • рейментарювати

    1. (історичне) Бути рейментарем, виконувати обов’язки рейментаря (військового чи цивільного керівника, намісника) у Речі Посполитій та Гетьманщині.

    2. (переносне, рідковживане) Керувати, управляти чимось, часто з відтінком самовладного або свавільного розпорядження.

  • ціна