реймент

[rɛjmɛnt] Іменник

Буква:Р

Значення

  1. (істор.) Урядова посада в Україні XVI–XVIII століть, зокрема в Гетьманщині, що відповідала посаді генерального обозного (начальника артилерії).

  2. (істор.) Військовий підрозділ (полк, корпус), особливо артилерійський, у козацькому війську та деяких європейських арміях XVII–XVIII століть.

  3. (перен., заст.) Суворий порядок, дисципліна, чітко встановлений розпорядок; режим.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

р. рейменту, д. рейментові, з. реймент, о. рейментом, м. рейменті, к. рейменте

Більше записів