Словник Української Мови
1. (історичне) Перебувати на посаді рейментаря (військового чи цивільного керівника, намісника) у Речі Посполитій або Гетьманщині; виконувати обов’язки рейментаря.
2. (переносне, рідковживане) Поводити себе владно, указово, намагатися керувати або розпоряджатися, ніби обіймаючи високу посаду; важничати.
1. (Rhein) Одна з найбільших рік Західної Європи, що бере початок у Швейцарських Альпах, протікає через територію Німеччини та Нідерландів і впадає в Північне море; має велике транспортне та господарське значення.
2. (Rhein) Виноградне вино (переважно біле), що виробляється в долині річки Рейн у Німеччині; рейнвейн.
1. Високоякісне біле виноградне вино, вироблене в долині річки Рейн у Німеччині, що відрізняється легким тілом, мінеральними нотами та високою кислотністю.
2. Загальна назва для німецьких білих вин, виготовлених переважно з винограду сорту Рислінг у регіоні Рейнгау та інших районах вздовж річки Рейн.
1. Чоловіче особове ім’я германського походження, що вживається переважно в німецькомовних країнах; український відповідник — Рейнгольд.
2. Власна назва (топонім) деяких географічних об’єктів, населених пунктів або підприємств, що походять від однойменного імені.
3. (у спеціальній термінології) Назва різних продуктів, брендів або мистецьких творів (наприклад, марка пива, назва музичного гурту тощо), що використовує це ім’я як власну назву.
1. По батькові від чоловічого імені Рейнгольд; патронімічне прізвище або форма звертання, що вказує на ім’я батька (наприклад: Анна Рейнгольдівна).
2. (іст.) У слов’янській традиції — друга частина складеного прізвища, що утворена від імені батька (Рейнгольд) і суфікса -івн(а), яке вживалося для позначення дівочого прізвища, походження або шлюбного статусу жінки.